Калорифери, залежно від того, яке джерело тепла в них використовується, поділяються на водяні, парові та електричні. Теплопередаючі елементи калориферів, як правило, являють собою сталеві труби, забезпечені зовнішньою оребреною поверхнею. Це допомагає збільшити площу, відповідно і ефективність тепловіддачі. По оребреним трубам всередині проходить охолодний або нагрівальний теплоносій, а зовні - потоки повітря, що нагрівається або охолоджується при контакті з трубами.

Принцип дії такої схеми заснований на тому, що теплоносій, як правило, має більший коефіцієнт тепловіддачі по відношенню до повітряних потоків. Реберна структура калорифера являє собою насаджені на трубки металеві пластини, або навиту у вигляді трубки стрічку або тонкий дріт. Найчастіше зустрічаються водяні (КСк) калорифери, що приєднуються до центральної системи опалення, а також електричні калорифери (СФО) з електричними нагрівальними елементами. Найшвидше через систему вентиляції та кондиціонування приміщення здатний нагріти паровий (КПСк) калорифер. Джерелом теплової енергії в такому калорифері є перегріта водяна пара. Значний мінус такого калорифера — необхідність наявності парогенеруючих пристроїв, тому найбільше виправдано встановлення такого пристрою в промислових корпусах, обладнаних промисловими паропроводами для безперервної подачі пари в калорифер.


Для менш потужних вентиляційних систем економічно більш виправдано застосування електричного калорифера через те, що такий калорифер не вимагає підведення складних комунікацій — його достатньо підключити до лінії електропостачання. Електричний калорифер обладнаний тенами для більш ефективного теплообміну з навколишнім повітрям. Використання електричного калорифера виправдане тільки в тому випадку, якщо площа приміщення, що вентилюється, не перевищує 100-150 квадратних метрів або 100м3 на годину, інакше витрата електроенергії зводить нанівець економію на установці електричного калорифера.
Водяний калорифер є найбільш економічним рішенням для приміщень площею понад 150 м2, тому що підведення лінії центрального опалення до калориферу – не високовитратне завдання. Температура поди у такому калорифері може досягати 180 oС.

Ціна електричного калорифера трохи перевищує ціну водяного калорифера, хоча останній вимагає монтажу спеціального вузла обв'язки, що складається з циркуляційного насоса, триходового клапана, необхідної арматурою для трубопроводу та модуля, що управляє. Необхідність установки вузла обв'язування калорифера очевидна: він дозволяє керувати продуктивністю калорифера, а також захищає його від замерзання взимку.

Вибір калорифера (повітронагрівача) залежить від багатьох факторів і насамперед від площі приміщення та підведеної системи опалення.